Один із найбільш малозавучених і загадкових родичів чорного перцю — це Мадагаскарський перець. Первісна ліана Piper borbonense росте на території Мадагаскару, Центральної Африки, островів Реюньйон і Маврикій, приносячи щороку лише кілька тонн врожаю. Плоди цієї рослини-ендеміка високо цінуються на ринку спецій. У перекладі з малагасійської назва цієї спеції звучить як «плід ліани».

Це дикотуальна культура, яка тільки набирає обертів господарського поширення. Зокрема, його часто вирощують на території Південної Америки. Однак американський бурбонський перець збирають із перуанського або бразильського перцевого дерева.

Мадагаскарський або Бурбонський перець за своїми розмірами дещо поступається своєму найближчому співбрату Piper nigrum. Під час дозрівання це плоди яскраво-червоного кольору, які збирають у період повноцінної зрілості.

Потім ягоди цього незвичайного перцю проходять тривалий процес природного висушування, після чого набувають злегка червонуватого відтінку. За цю якість плід бурбонської ліани так само називають рожевим перцем.

Усередині плід Мадагаскарського перцю трохи світліше, він має пластичну фактуру та стає видно, що ягода повністю сформована. Якщо під час розкриття такої горошини внутрішня її частина буде сухою або недозрілою, це так само говорить про низьку якість продукту та порушення процесу висушування плодів мадагаскарського перцю.

Застосування бурбонського перцю

Попри близьке походження з чорним перцем, його бурбонський собрат не має вираженої пекучості. Смак пряності деревний, трохи землистий і водночас свіжий, що має цитрусовий відтінок.

Застосування в кулінарії, попри порівняно невелику історію (приблизно 50 років), вельми велике та продовжує набирати оберти. Мадагаскарський перець часто використовують у тандемі з чорним, але в різних стадіях приготування. Це зумовлено тим, що ароматна спеція може втратити всі свої властивості під час тривалого теплового оброблення. Свіжомелені плоди спеції зроблять страву особливо вишуканою. Іноді з цією метою використовують мариновані ягоди бурбонської ліани.

Пряність добре поєднується з гусячою печінкою, м'якими сирами, телятиною, білим м'ясом курки, чудово підходить до риби та свіжих салатів. Бурбонський перець чудово доповнює такі ділікатні страви, а також надає особливого відтінку десертам, шоколаду та фруктам.

Ефірні олії перцю широко застосовують у косметології. Ароматичні нотки олій використовують для створення парфумерних шедеврів. Також компоненти Бурбонського перцю входять до дієвих засобів для підтримки тонусу та пружності шкіри.

У медицині застосовують препарати, до складу яких входять компоненти рослини, спрямовані на боротьбу зі шкірними захворюваннями, діареєю, артритом. Засоби на основі екстрактів перцю нормалізують кровообіг і стимулюють роботу внутрішніх органів. Ефірні олії також використовуються як м'яка жіноча афродизіака.

Ринкова вартість плодів цієї рослини досить висока. Це зумовлено не тільки невеликим щорічним урожаєм бурбнської ліани, але й тим, що в швидкому часі на планеті може не залишитися представників цього різновиду. Вся річ в комерційному зборі диктуючого врожаю. Piper borbonense — ліана, досягаючи понад 20 метрів заввишки. Для збирання врожаю необхідно підійматися на велику висоту, що не завжди зручно. З цієї причини збирачі часто вирубують рослини для зручності.

Промислове культивування рослини є сьогодні в порівняно невеликих об'ємах, але пряність, що стрімко набирає популярності у всьому світі сьогодні помріяє тенденцію росту цієї галузі. Таке перерозподіл між природою й людиною допоможе зберегти таку унікальну та цінну рослину на планеті.