Сіль рожева груба гімалайська 1кг/паковання

Рожева сіль здавна була високо оцінена лікарями та знахарями, за її прекрасні лікувальні властивості. Ще Олександр Македонський розпорядився вивозити її слонами з індійського хребта для царських сімей і аристократії того часу. Давньої індійської медициниаюрведа, називає цю сіль чорною (на санскриті: "кала намак"), оскільки як камінь вона має чорний, злегка червонуватий колір. 

За різними даними, гімалайська сіль містить від 82 до 92 мікроелементів, у той час, коли в звичайній кухонній їх усього — 2. Серед речовин, які містяться в гімалайській солі в найбільшій кількості, є такі: залізо, через яке вона й знайшла рожевий колір, кальцій, калій, магній, мідь і багато інших. 

Але, крім того, що в цьому різновиді солі містяться всі мікроелементи, які були в давньому океані, вона ще й є найчистішою сіллю серед усіх інших. Адже в рожевій солі немає жодних забруднень характерних для її сучасної кухонноїктики. Крім того, попри свій поважний вік, гімалайська сіль відповідає всім сучасним стандартам якості.

Лікувальні властивості гімалайської солі

§  Очищає організм від шлаків.

• Відновлює й балансує водно-сольовий обмін.
• Стимулює апетит.
• Сприяє регенерації клітин і омолодженню всього організму.
• Розслаблює м'язові тканини.
• Врівноважує психологічний стан.
• Комплексний терапевтичний ефект під час використання у ваннах.
• Є джерелом важливих мікроелементів.
• Не затримує воду в тканинах, якщо застосовується в нормальних дозах (поварена сіль — затримує рідину, навіть якщо застосовується в мінімальних дозах).
• Має слабку проносну та діуретичну дії.
• Покращує циркуляцію крові та лімфи.
• Повністю засвоюється організмом, позаяк потрапляє в клітини в первісному вигляді, не перетворюючись.
• Зменшує похмільний синдром.
• Допомагає від болю в суглобах.

Показання до застосування гімалайської солі

§  Розлади травлення.

• Ослаблення імунної системи — синдром хронічної втоми.
• Хвороби серцево-судинної системи.
• Хвороби сечостатевої системи.
• Хвороби опорно-рухового апарату (захворювання хребта, подагра, ревматизм, артроз, артрити тощо).
• Хвороби порожнини рота та носогорла (грип, пародонтоз, зубний біль, ангіни, інші інфекції тощо).
• Ендокринні захворювання (тиреотоксикоз, ожиріння, мастопатія, жіноче безпліддя).
• Укуси комах — намочити водою та присипати сіллю.
• Проблеми з метаболізмом.
• Порушення сну.
• Хвороби шкіри (герпес, висип, псоріаз тощо. — уражені частини шкіри змочити сольовим розчином і за кілька хвилин сполоснути водою).
• Гіпертонія.
• Витрачання.
• Водянка.
• Астма.

Протипоказання до приймання сольових ванн

§  Злоякісні пухлини, а також доброякісні, якщо є тенденція до росту.

• Будь-які захворювання крові під час гострої стадії.
• Прогресивна глаукома.
• Вагітність (друга половина).
• Хвороби, що характеризуються схильністю до кровохаркану або кровотеч.
• Туберкульоз в активній фазі під час кавернозного процесу.
• Підвищена чутлива або нестерпність солі.
• Венозна недостатність ніг (хронічна форма).
• Тромбофлебіт швидко прогресує й аспетичний.
• Запальний процес у гострій формі під час загострення хронічного захворювання або його ускладнення гострим процесом.
• Деякі різновиди захворювань шкіри, наприклад, пухирчастка (пемфілос), мокнуча екзема тощо.
• Деякі стадії ниркової недостатності (хронічна форма).

Способи застосування гімалайської солі

§  Профілактика та лікування цілої низки хвороб або просто виведення шлаків за допомогою лікувального розчину солі, сольових ванн, інгаляцій, смужок або компресів.

• Застосування в харчовій промисловості. Гімалайська сіль не тільки на багато смачніша, але й набагато корисніша за звичайну.
• Іонізація повітря за допомогою сольових ламп для профілактики респіраторних захворювань.
• Як дезодорант, для цього можна змочити відповідні місця сольовим розчином. Адже сіль перешкоджає розмноженню бактерій і є набагато безпечнішою речовиною, ніж сучасні дезодоранти з великою кількістю хімікатів.
• Після гоління. Розчин солі чудово заспокоює шкіру та усуває почервоніння.

Рецепти з гімалайською сіллю

В їжу найкраще використовувати дрібно перемелу сіль, а ще краще не як порошок, а — сольового розчину.