Олія мигдальна 6 х 200 г/паковання

Мигдаль — це невелике дерево або чагарник із кісточковим плодом (часто кісточку мигдалю називають горіхом). «Міндаль» також є назвою їстівного та широко культивованого плода цього дерева.

Плод мигдалю складається з зовнішнього корпусу та твердої оболонки із січем усередині (або «горіх»). Оброблення мигдалю полягає в видаленні оболонки та розкриттю насіння, яке за формою й величиною схоже на абрикосову кісточку.

Мигдаль може бути очищений і неочищений. Очищений мигдаль отримують методом бланшування плодової кісточки в гарячій воді. Вода пом'якшує плодову оболонку, яка потім видаляється, щоб отримати безпосередньо білу серцевину.

Мигдаль є улюбленою культурою для середземноморського клімату. У давні часи ця рослина була поширена вздовж берегів Середземного моря в Північній Африці та Південній Європі та в Середньій Азії, а внаслідок перевезення й в інші частини світу. Найбільші насадження мигдалю, зараз,  в США,  штат Каліфорнія.

Склад і корисні властивості мигдалю

Мигдаль містить приблизно 26% вуглеводів (12% клітковини, 6,3% цукру, 0,7% крохмалю та інші вуглеводи). Тому мигдаль може бути перероблений у борошно та використаний для виготовлення виробів із борошна для низьковуглеводних дієт.

Мигдаль є найбагатшим джерелом вітаміну Е. Приблизно 20% сировини мигдалю, містять білкові речовини, третина з яких є незамінними амінокислотами. Він також багатий на харчові волокна, мінерали, мононенасичені жири, які, потенційно, можуть знизити рівень холестирину.

Ядра кісточок солодкого мигдалю містять фарбувальні речовини — каротин, лікопін, каротиноїди. Ефірна олія (від 0,5% до 0,8%) визначає їхній запах. Ядра мигдалю, зберігаючи цілісність, не пахнуть. Специфічний аромат, ядра набувають, бувши нарізаними.

Мигдаль є найбагатшим джерелом олії, зі значеннями в діапазоні від 36% до 60% від сухої маси ядра. Дослідження показали, що мигдаль містить приблизно 44% олії, з яких 62% мононенасичених — олеїнова кислота, 29% — лінолевої кислоти й 9% насичених жирних кислот.

Олія мигдалю практично не розчинена в спирті, але добре розчинна в хлороформі або ефірі. Олія солодкого мигдалю добувають із висушених ядер солодкого мигдалю.

Ядра гіркого дикорукого мигдалю отруйні, що зумовлено наявністю глікозиду амігдаліну. Ця речовина, під час розщеплення виділяє синильну кислоту, глюкозу й бензольдегід.

Мигдаль може викликати алергію і нестерпність. Симптоми варіюються від місцевих (крапивниця) до системних симптомів, включно з анафілактичний шок.

Застосування мигдалевої олії

Мигдаль солодкий знайшов своє застосування в кулінарії. Насіння використовують у свіжому, соняшниковому та в підсмаженому вигляді, а також у формі прянощів. Щільку кісточок мигдалю використовують для поліпшення кольору й ароматизації лікерів, коньяків, вин.

Мигдальна олія застосовують у медицині, у фармацевтичній та парфумерній промисловості. Олія є розчинником камфори для різних ін'єкцій, як основа для косметичних і лікувальних мазей (надає протизапальну дію та пом'якшує шкіру). З шкаралупи мигдалю роблять активоване вугілля.

Мигдальна олія застосування в косметології

Мигдальна олія є прекрасним зволожувальним засобом, використання якого оберігає шкіру від висихання, запобігає її можливому лущенню. Якщо у вас суха шкіра, яка стає ще сушеною взимку, масаж із мигдальною олією допомагає відновити pH-баланс шкіри, зберігаючи вологу, надаючи їй світіння.

З віком клітини втрачають здатність утримувати вологу. Олія  використовується багатьма, хто бажає запобігти втраті вологи, згладити жорстку шкіру, особливо на ліктях, колінах і п'ятах. Мигдальна олія, з її жирними кислотами, працює в напрямку зведення до мінімуму втрати вологи в шкірі, зберігаючи клітинні мембрани здоровими та функціонуючими належним способом.